April 13th, 2015

В жизни всегда есть место для подвига

Кто сказал, что старость – не радость? Очень даже и радость, если вести соответствующий образ жизни - активный и насыщенный событиями. А если вдруг концентрация интересных происшествий снизилась, то надо найти в себе силы, чтобы концентрацию эту повысить. Поверьте, в жизни всегда есть место для подвига!


Вот, например, взять давешний инцидент. Милейшую старушку 87 лет от роду тот самый случай, в виде скуки смертной и неизбывной тоски по приключениям, застал в, казалось бы, совсем не подходящем месте – салоне первого класса Boeing 777 авиакомпании Air Canada , совершавшего перелет из Торонто во Франкфурт. Причем, накрыл он ее ровно над Атлантическим океаном, примерно в тысяче километров от суши.




Collapse )
promo boeing_is_back december 12, 2017 10:21 680
Buy for 220 tokens
Бывший офицер ГРУ Дмитрий Таран поведал нам, что ждет Россию в ближайшие 25 лет (время одного поколения). Он не только рассказал о скрытых угрозах, но и способах их решения. Речь идет о выживании тебя и твоей семьи. Россия - огромная страна. После так называемого "выдоха" - распада…

Влияние символики на будущее - Украина в огне



Символы в жизни Украины играют важнейшую роль! Флаг, герб, гимн. Они влияют на нашу жизнь - формируют судьбу страны и общества. Вот у нас флаг - как флаг, герб - просто замечательный! Гимн...

Collapse )



[українська]Вплив символіки на майбутнє - Україна у вогні!

Символи у житті України грають найважливішу роль! Прапор, герб, гімн. Вони впливають на наше життя - формують долю країни та суспільства. Тож в нас прапор - як прапор, герб - просто прекрасний! Гімн...

От щось нам із гімном не дуже везе. За радянських часів був гімн, пов'язаний з ім'ям Сталіна та Леніна. Потім Сталіна вирізали - стало краще. Трішечки... Ідеологія усеж таки дуже домінувала над суспільством.

Але для мене
гімн УРСР - це всеж таки щось рідне, своє, лагідне -"між рівними рівна, між вільними вільна". Також він пов'язаний із дитинством. Пригадую, як сиділа за партою та ми співали його усім класом. Хоча усе це суб'єктивне...

Ну про Леніна про партію - то таке, тимчасове, але загалом слова нормальні, позитивні. Та зараз ще й заборонені, тому й захотілося додати його сюди. Нехай бабу лають, якщо комусь не подобається.

…Відео…

Усі вже забули як воно тоді усе було, молоді не можуть цього пам'ятати. А нас старих - ніхто не слухає. Ветеранів війни взагалі вже не поважає ані нова влада, ані нові "патріоти" без пам'яті. Але відчуття, коли ми співали рідний гімн було добрим. Українці тоді дуже часто потрапляли до влади, були серйозними керівниками та навіть генсеками. Зараз щось українців замало на посадах. Хіба що Наливайченко Валентин - але це не дуже велика радість для простого українця...

Якщо казати про
сучасний гімн, це взагалі якийсь жах, хоча - мелодія непогана! Грузіни зробили з нього дуже красиву пісню.

…Відео…

"ще невмерла..." Що мається на увазі? Що помре рано чи пізно? Ну й докаркалися. Як тепер врятувати нашу багатостраждальну батьківщину? Нашу Неньку-Україну. Кожний бачить її, як бачить - хтось радянською, хтось бандерівською, хтось російською. Але ясно й дурню, що вона не може бути одною з цих трьох. Бо усі три - це вже у минулому.

Як врятувати?.. Я вважаю, що гімн - це така велика та містична штука. Маю на увазі, що те що туди закладено - має можливість відбутися. Той текст, який зараз є гімном - він був створений під впливом польського гімну та сербської патріотичної пісні. Польський гімн так і починається: "ще не вмерла". Може з нас хочуть зробити Польщу-2?Перший текст був
написаний Павлом Чубинським дуже швидко і не дуже серйозно. Друга редакція містила таку фразу:

"Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!"

Пам'ятаю, у народі ходив ще такий варіант:

"Ой Богдане Хмельницький,
Сучий ти сину!
То навіщо ж ти запродав
Неньку Україну?!"

Як на мене - не дуже толерантно. Не по-європейськи.

До того ж вважається, що Богдан "продав честь України", підписавши договор про дружбу із Росією:

"Щоб вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!"

Так виходить, то не дружба - то зрада...

Сучасний варіант не набагато краще. Бажання добути славу між ворогами - досить дивне. Взагалі, вороги пригадуються дуже часто.

"Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду."

Дуже багато про бій кривавий, оптимістично - море всміхнеться, Дніпро зрадіє - позитивно, але потім як справжнє зущання:

"Ще у нашій Україні доленька наспіє."(після кривагого бою) Якесь маніакальне бажання лити кров, хоча Україна здобула незалежність без усякої крові у 1991році, коли цей гімн був прийнятий. Навіщо й далі битися?

Тепер треба створювати нову Україну, яка добре пам'ятає УСЮ без виключень історію. Поважає її, але дивиться у майбутнє. Нам потрібна Україна, як правова держава, яка поважає права усіх людей, незалежно від того, як вони себе бачать - комуністами, націоналістами, ромами, татарами, православними, жінками, дітьми, металістами, лібералами, консерваторами, монархістами...

Але будьякий екстремізм має бути припинений. Жорстко та послідовно. А в нас виходить так, що спокійнісенько знущаються з ветеранів, але націоналісти носять зброю та дозволяють собі не тільки висловлювати свою позицію, а й нав'язувати її іншим найжорстокішими методами. Ми забули, що свобода людини закінчується саме там, де починається свобода іншої! Це і є європейські цінности.

Так що на мою думку - гімн треба ретельно замінити на інший. Хіба в нас замало талановитих музикантів та письменників,
справжніх поетів? В нас найталановитіші люди.

Те, що там китайці кажуть, що в нас кольори на прапорі - не у тому порядку - це дурниця. Нехай пшениця залишається на землі, а небо - на горі! А от гімн треба замінити!






  • byacs

Об одном заговоре в Индии.

Тхаги ( или туги, тхаги, тхуги, пхасингары, душители, от англ. Thuggee) — средневековые индийские бандиты и разбойники, посвятившие себя служению Кали.
В переводе с хинди слово “тхаг” означает “разбойник”. Этим словом в средневековой Индии называли членов секты душителей, почитателей богини Каликак богине смерти и разрушения. На юге страны они получили известность как “фансигары” (“фанси” означает “петля”).

Примерно с XII века банды тугов в центральной части Индии грабили караваны и убивали путешественников. Жертву душили, накинув сзади на шею верёвку или шарф, а затем закапывали ритуальной кирко-мотыгой или сбрасывали в колодец. Точное число их жертв доподлинно неизвестно, однако «Книга рекордов Гиннесса» относит на их счёт два миллиона смертей.
Душители не были бандитами в обычном понимании этого слова. Они убивали людей не только ради добычи. Свои жертвы туги, в соответствии с тщательно разработанным ритуалом, посвящали мрачной и страшной богине Кали.

Collapse )